У житті мешканців нашої громади, як і всіх українців, Чорнобиль є незагоєною раною. Чимало наших земляків ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення зупинили невидимого і дуже підступного ворога – радіацію. Пройшло 38 років від тієї страшної трагедії, яка сталася 26 квітня 1986 року. Вибухнув 4 реактор Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Особливо небезпечну і важку роботу довелося виконувати ліквідаторам, щоб знизити рівень радіації. Вони зробили великий подвиг за сім місяців після аварії, забрали тони радіоактивного сміття і ґрунту, деактивували гектари площі зсередини і кругом реактора, знизивши радіоактивний фон в десятки і сотні раз. "Одним з таких ліквідаторів був мій дідусь, Гапак Іван Іванович, - розповідає п'ятикласник Роман Ганусин, - який народився 9 вересня 1948 року у селі Туриця, Перечинського району. Працював в обленерго. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де працював трактористом. Робота полягала в утилізації радіоактивних забруднених відходів. Дуже важка праця, нестерпна жара, більш як 30 градусів. Видавали марлеві пов’язки і респіратори, але ними ніхто не користувався, бо не було чим дихати. Радіація дала ускладнення на стан здоровя - проблеми з легенями, серцем. Помер 24 січня 2000 року від променевої хвороби." Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю. Священна пам'ять, про всенародний подвиг ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках... Про Чорнобиль не говорять у минулому часі... Бути обізнаним, вшановувати пам’ять жертв радіаційних аварій та катастроф — це настанови сьогодення.

Сьогоднішня конференція є прикладом того, що сучасні школярі, які чують і бачать чимало жахів війни, не байдужі до Чорнобильської трагедії. Минуло 38 років, а Чорнобиль не забувся й досі несе сумний досвід. Тож говорити про це варто не лише на «уроках пам’яті».

В рамках уроків біології у різних класах ми намагалися розглянути зв'язок між нашими навчальними темами та подією на Чорнобильській АЕС. Учні 10 класу провели дослідницькі проєкти, де показали зв'язок між радіацією та появою онкології в організмі. Учні 7 класу дослідили явище мутації в живих організмах після катастрофи, зокрема,появу нових видів тварин-мутантів. А учні 9 класу ознайомилися з Чорнобильським радіаційним біосферним заповідником, про який більшість навіть не чула. І завершилася наша наукова робота міжпредметною конференцією на тему :"Чорнобиль...Чорний біль України" у день річниці події. Учні, науковці та експерти обговорювали Чорнобильську аварію з точок зору фізики, біології та хімії. Аварія на Чорнобильській АЕС була результатом низки фізичних та інженерних помилок, які призвели до теплового вибуху та викиду радіоактивних матеріалів у атмосферу. Це сталося через неконтрольоване збільшення потужності реактора, що спричинило перегрів та вибух. Завданням фізиків було проаналізувати ці процеси, щоб запобігти подібним катастрофам у майбутньому. Біологи ж зосередилися на впливі Чорнобильської аварії на живі організми, так як радіація має довгостроковий вплив на ДНК, що може призвести до генетичних мутацій та змін у популяціях тварин і рослин. Роль хіміків полягала у вивченні хімічних елементів та сполук, які були викинуті внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС. Радіонукліди, такі як цезій-137 та стронцій-90, мають тривалий період напіврозпаду та продовжують впливати на навколишнє середовище. Важливо розуміти їхній розподіл та міграцію у біосфері для оцінки ризиків для здоров'я людини. Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю. Священна пам'ять про всенародний подвиг ніколи не зітреться з історії людської та не згасне у віках.