Тур’є-Реметівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

 

СТОРІНКА ПСИХОЛОГА

 

 

 

Смотреть исходное изображение

Практичний психолог,соціальний педагог  Ясінко Емілія Іванівна 

 


«Не можна вилікувати тіло – не лікуючи  душу, і навпаки:
вилікувати душу неможливо зневажаючи тіло» 

                                                          / Гіппократ /

 

Життєве кредо:
“Не кажи світові про те, що ти хочеш зробити – покажи як ти робиш”

Професійне кредо:

Потрібно уміти бачити та розкривати потенційні можливості кожної особистості.

Розумом – направляти , а почуттям – урівноважувати!

Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми. А.С.Макаренко Секрет успішного виховання лежить в повазі до учня. Ральф Емерсон

Смотреть исходное изображение

Безкоштовні «гарячі» телефонні лінії

У житті кожного з нас виникають проблеми, подолати які поодинці важко, а деколи – неможливо. Важливо, щоб в такий момент поряд опинилися люди, здатні не просто вислухати і зрозуміти, але і надати дієву допомогу.

ТЕЛЕФОНУЙ! ТЕБЕ ВИСЛУХАЮТЬ! ЗРОЗУМІЮТЬ! ПІДТРИМАЮТЬ!

Національна дитяча «Гаряча лінія» 

 0-800-500-225  або 116 111 

 НАЦIОНАЛЬНА ГАРЯЧА ЛIНIЯ З ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИТА КОНСУЛЬТУВАННЯ МIГРАНТIВ безкоштовно та анонімно

Україна перебуває у стані війни. У ці складні часи кожен із нас переживає стрес. Реакціями на стрес можуть бути тривога, страх, паніка, марення, апатія до всього, навіть до того, що раніше радувало людину, загальне виснаження, дратівливість, також, можуть проявлятися психосоматичні розлади – головні болі, перепади артеріального тиску, порушення сну, апетиту.

Такі реакції на стрес є нормальним явищем для людини, коли у країні війна. При цьому надмірна тривожність може  призвести до психічних розладів, тому необхідно уберегти себе від такого стану.

Для всіх нас важливо навчитися керувати своїм психологічним станом, розвивати стресостійкість – як здатність переборювати життєві труднощі.

Щоб підтримати психіку під час війни і відкинути, принаймні, на другий план пережитий стрес необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

1.ПІДТРИМУЙТЕ АКТИВНІСТЬ

Не сидіть на місці, не чекайте чогось, обов’язково робіть те, що можете робити. Не виконуйте певну діяльність через силу. Навіть, якщо Ви виконуєте  прості побутові справи – це допоможе вашому тілу позбутися фізичної напруги, викликаної тривожністю. Будьте зайняті! Це найдешевші ліки на землі – і одні з найбільш ефективних!

Теодор Рузвельт:

«Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є»!

2.МІНІМІЗУЙТЕ ПЕРЕГЛЯД НОВИН

Інформаційна атака – є найбільш травматична в ситуації воєнної загрози, оскільки масова паніка негативно впливає на адекватність реакцій людиниПам’ятайте, що від новин, від інформації можна постраждати більше, ніж від перебування безпосередньо в зоні бойових дій.

Найголовніші новини – у вас за вікном. Зробіть собі гучний сигнал на повідомлення про необхідність іти в укриття. Решту новин перевіряйте по 5-10 хвилин на годину, не частіше. Ставте таймер. Постійне «поїдання» інформації перевантажує мозок і не дає спокою і опори, хоч саме це ми там і шукаємо.

3.НЕ ВЖИВАЙТЕ АЛКОГОЛЬ, АНТИДЕПРЕСАНТИ, ТРАНКВІЛІЗАТОРИ

Вживання спиртних напоїв суттєво впливає на настрій, поведінку та нервово-психічний стан людини. Попри думку, що вживання алкоголю є засобом розслаблення, наслідками сп’яніння є посилення занепокоєння, тривоги та стресу, особливо в умовах постійних психоемоційних переживань.

Алкоголь є сильним депресантом центральної нервової системи. Він уповільнює роботу мозку та нервову активність, впливаючи на хімічні речовини у нервових клітинах. Ефект пригнічення може навіть призводити до таких порушень як: нечітке мовлення, нестійкі рухи, порушення сприйняття та нездатності швидко реагувати. Крім того, знижується здатність людини мислити раціонально та спотворюється судження.

Через токсичний вплив на обмін речовин у мозку алкоголь знижує здатність людини приймати раціональні рішення. У стані сп’яніння людина може легко піддаватися дії неправдивої інформації, панічним атакам, невиправданій агресії тощо. Сп’яніла людина становить загрозу, особливо у випадках евакуації чи переміщення до укриття. У результаті суттєво зростає вірогідність отримати травму чи втратити час та потрапити під обстріл.

Антидепресанти, транквілізатори  мають серйозні побічні  ефекти та можуть призводити до розвитку звикання (їх ефект знижується при тривалому прийомі). Крім того, вони здатні викликати залежність (фізичну / психічну). Формування залежності виникає, в більшості випадків, при тривалому прийомі. У зв’язку з тим, що заспокійливі препарати сприяють зниженню швидкості психомоторних реакцій і ослаблення концентрації уваги, слід застосовувати їх з обережністю.

4. ПІДТРИМУЙТЕ СТОСУНКИ З ЛЮДЬМИ

Найкращий час для того, щоб навчитися комунікувати та висловлювати свої почуття: мені. страшно, мені боляче, мені самотньо, мені тривожно і тд – таким чином емоційний стан покращується, особливо якщо тебе розуміють і підтримують.

Якщо з вами все гаразд, і ви хочете допомогти іншому, це можна зробити: запропонувати фінансову підтримку, просто послухати (цього зараз багатьом не вистачає) і виявити співчуття. Пам’ятаємо про правило: спочатку маску кисневу собі, а потім тому, хто поряд.

Дуже важливо не залучатися до обговорення можливих катастроф «а що якщо») – оскільки це, крім підвищеної тривоги та занепокоєння, нічого не принесе, оскільки є ситуації, які ми не можемо контролювати (наприклад, ядерна катастрофа, аварія на ЧАЕС (особливо) профілактика йоду, яку не потрібно робити зараз).

Близькість – це завжди ресурс. Розмовляти на тему загроз і війни можна, але не варто заглиблюватися, щоб не було застрягання на цій темі.

І якщо ви навпаки відчуваєте тільки стрес після розмов – мінімізуйте таке спілкування. Розмовляйте на нейтральні теми.

Не лише надавайте допомогу, а дозволяйте іншим підтримувати вас та допомагати вам.

5. ТУРБУЙТЕСЯ ПРО КОГОСЬ

Якщо ви хочете відчувати трохи більше контролю, найкраща ідея –допомогти комусь. Це насправді працює, тому знайдіть об’єкт, про який ви будете турбуватися, і рівень вашої тривожності значно знизиться.

Долучіться до волонтерської діяльності, поділіться їжею з одинокими людьми, які живуть неподалік від вас чи сходіть за покупками для сусідів, які не можуть вийти.

6. ВАЖЛИВО МАТИ ПЛАН ДІЙ

Це також ситуація контролю. Якщо Ви розумієте, як будете діяти в критичній ситуації, то, звичайно, вам буде простіше та спокійніше. Обов’язково майте план на найближчі дні. Це допоможе вірити в майбутнє та проявляти активність в стані «тут і зараз».

Візуалізація та планування майбутнього. Малюйте у своїй уяві нариси мирного майбутнього, які б вам допомогли та надали ресурс і надію. Уявляйте  те, чим Ви будете займатися після війни. Це допомагає Вам наближатися до мирного життя.

7. ВИКОРИСТОВУЙТЕ ТЕХНІКИ РЕЛАКСАЦІЇ

Це можуть бути дихальні техніки, медитація, свіже повітря, ходіння вулицею, мінімальне фітнес-навантаження – все, що пов’язане з розслабленням, щоб організм набирався сил та перемикався.

Наприклад: зробіть звичайний неглибокий вдих і на затримці дихання по черзі напружте всі-всі м’язи тіла від пальців ніг до голови, потримайте 2-3 секунди максимально сильну напругу, і з видихом розслабтесь. Повторіть кілька разів.

Перебування на свіжому повітрі може зменшити стрес, тривогу та депресію, вдихання свіжого повітря має заспокійливий ефект, дозволяючи вам зосередитися на моменті «зараз».

Тривога – тілесна реакція, перш за все. Тож така вправа дозволяє зняти напругу з тіла і розслабити психіку.

Також можна спробувати записувати думки у щоденник. Це допомагає зрозуміти ситуацію і відчути полегшення.

8. АКТИВІЗУЙТЕ МОЗОК

Нам потрібен наш мозок і здатність вчитися, запам’ятовувати і аналізувати. Тож вкрай важливо задіяти цю функцію.

Щодня, хоча б щось одне нове вивчити і запам’ятати. Нове слово іноземною, інструкції з медичної допомоги. Важливо не просто подивитись, а саме вивчити, запам’ятати.

Також можна спробувати розв’язати важку задачу чи кросворд – варто робити щось, що допоможе максимально залучити когнітивні здібності і відволікти від думок про теперішню ситуацію в країні.

9. ВИКОРИСТОВУЙТЕ ТЕХНІКУ ПОДЯКИ

Дякуйте за те, що у вас є їжа, місце під дахом, зв’язок із рідними, ви  живі і з вами все відносно гаразд. У такі складні часи наші життєві цінності кардинально змінюються і після використання цієї техніки Ви починаєте більше цінувати те, що маєте.

Будьте уважними з дітьми, говоріть з ними, пояснюйте, обіймайте.

 В умовах війни діти особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.                                                                 

Говоріть і слухайте. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та поясніть дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

  • Плануйте майбутнє. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з дітьми , що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.
  • Обіймайтеся. Обіймайте свою дитину  та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.
  • Подивіться разом улюблені фільми. Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.
  • Читайте вголос. Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.
  • Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.
  • Заохочуйте спілкування дитини з іншими дітьми. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.
  • Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.
  • Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

Пам’ятайте, ви незамінна людина в житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки.

Смотреть исходное изображение

(2) Безпека дітей в Інтернеті Поради батькам – Микола Кулеба - YouTube

 

 

ТГраВила 5езпечного 1нтернепиј± Hik0MY не давайте Не шкодьте i не свою особисту Hik0MB не давайте сво Розробить за батьками правила Коритпјвання [нтернетом заважайте Користувачам Не на на q)96i Не посидайте cB0i фотографй• чи iH111tJ (нформац[ю без ДОЗВОЛИ 6c1TbkiB Не p06iTb не протизаконних погоджуватися на вчинк{в i речей в зустрт з Людиною, з 1нтерне•й якою ви познаиоми ися в lHTepHeTi Нв зааувай. що 'нтввнвт • цв не головне заиоппення в житт[ k0iM нього тебе павинн• бути упю0пен' книги. заняття спортом пвогупянкиз двузями на св'жому повети“ 3 YkpaiHi Йдуш б сбгт дерут реаиьний. Дятлово - е,ЧИТСАь 'нформатики [нергодарсьдого фготоорофт,љчсхо ,мцек) 207

 

Що робити якщо дітям загрожує онлайн-небезпека

 

 Подорож в онлайн-світ має бути безпечним! Втім, лише 29% дітей почуваються спокійно в онлайні. І необхідно щось із цим робити.

На щастя, майже половина українських учнів (43,5%) довіряє своїм вчителям. Діти готові прийти та поділитися з ними своїми переживаннями та негараздами, зокрема про небезпеки в онлайн-просторі. Тож як можна допомогти учням та вберегти їх від розповсюдження онлайн-ризиків?

Попередження - означає озброєний. Тож маємо знати більше про причини та наслідки небезпечних дій.
  1. Секстинг- - це обмін власними фото, відео та текстовими матеріалами інтимного характеру за допомогою мобільних телефонів, електронної пошта, соціальних мереж.
    Причинами популярності цього явища є доступність гаджетів, брак знань відносно можливих наслідків віртуальних стосунків, особливості підліткового віку та недостатність уваги.
    Наслідки тако поведінки можуть бути дуже небезпечними, хоча діти не замислюються над тим, яким буде результат спілкування. Навіть якщо фото не були опубліковані, дитина постійно перебуває у пригніченому стані: переживає, що її приватні світлини побачать сторонні люди, що вона стане об'єктом знущання серед однолітків.
  2. Сексторшен - шантаж публікацією сексуального контенту (зображення, відео, навіть чуток) для залякування, примусу та здирництва.
    Наслідки сексторшену неприємно вражають. Згідно з дослідженнями, один із трьох постраждалих від сексторшену, наносили собі шкоду та вчиняли спроби самогубства через отриману психологічну травму. Наслідки цього явища мають однаковий вплив на дівчат і хлопців будь-якого віку. Більшість тих, хто зіштовхнувся з сексторшеном повідомляють про відчуття самотності, високої тривоги та депресивні думки.
  3. Онлайн-грумінг - побудова дорослим або групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою сексуального насильства онлайн чи у реальному житті.
    Причинами онлайн-грумінгу можуть стати труднощі у спілкуванні з однолітками, низька самооцінка, обмежена обізнаність відносно ризиків в інтернеті, відсутність контролю за часом з боку дорослих.
    Потрапивши в таку складану ситуацію, діти відчувають самотність, Відчай та безвихідь, тому погоджуються на всі умови кривдників. Часто у жертви виникає відчуття провини за те, що трапилося. Дитина може думати, що вона на це заслуговує.
АЛГОРИТМ ДІЙ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, КОЛИ ДИТИНІ ЗАГРОЖУЄ ОНЛАЙН-НЕБЕЗПЕКА
Коли йдеться про правопорушення, ми стикаємося з такими проявами:
  • дискримінаційні висловлювання або заклик до такої поведінки;
  • приватна інформація: незаконне зберігання, поширення тощо;
  • вимагання;
  • шахрайство;
  • сексуальні домагання, розбещення;
  • демонстрація / поширення порнографічної продукції;
  • вироблення або поширення дитячої порнографії;
  • булінг із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Як має поводитися вчитель, який виявив правопорушення?
Насамперед слід підтримати дитину, уважно вислухати та спокійно поговорити. Після цього продумуємо алгоритм дій, обговорюємо кожний етап із дитиною та її батьками. Усім має бути зрозуміло, що відбувається, для чого це потрібно. Дуже важливо виконати такі дії:
  1. Зберегти докази, наприклад, скріншот матеріалів та повідомлень. Вони знадобляться для звернення до адміністрації онлайн-ресурсу (з проханням видалити фото) та до правоохоронних органів.
  2. Видалити контент у повідомленнях, на пристроях учнів, зі спільних груп чи діалогів, із платформ чи сайту.
  3. Звернутися до правоохоронних органів. Є декілька шляхів взаємодії: написати електронного листа, піти у відділок поряд із будинком, або ж звернутись до кіберполіції через їхній сайт.
  4. Отримати психологічну підтримку. Дитині може допомогти шкільний психолог, приватний психолог чи гаряча лінія Ла Страда .
Протягом усього навчального процесу педагогічний працівник має контролювати ситуацію - спостерігати за психологічним станом потерпілого учня та психологічним кліматом у класі.
ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ЯКЩО ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕ ВИЯВЛЕНО
На жаль, деякі небезпечні вчинки не є правопорушенням, але вони впливають на спокій та здоров'я учня. Психологічний тиск може бути небезпечнішим за фізичний. Тож будьте уважними. До таких проявів належать:
  • доведення до самогубство без застосування примусу;
  • кібербулінг (не між учасниками освітнього процесу);
  • секстинг;
  • реклама, контент для дорослих;
  • спам, нав'язливі повідомлення;
  • неправдива інформація.
У таких випадках вчитель також має вислухати та підтримати школяра. Якщо кривдник теж учень, можна поговорити і з ним також. Запропонуйте потерпілому учню домовитись з іншою людиною, аби він / вона припинили свої образливі дії. Часто близькі, друзі чи просто знайомі діти можуть нашкодити ніби жартома, вони не хочуть реально скривдити людину. У такому випадку відвертої розмови буде достатньо.
Якщо ж кривдник продовжує свої дії, необхідно:
  1. Рекомендувати дитині завершити спілкування.
  2. Зробити скріншоті листування та зберегти як докази.
  3. Звернутись до мережі / платформи, де відбулося порушення, а також самостійно заблокувати контент / користувача.
  4. Надати психологічну допомогу, психосоціальну підтримку для попередження наслідків.

Протидія булінгу у закладах освіти

 

Смотреть исходное изображение

Смотреть исходное изображение

Смотреть исходное изображение

 

Смотреть исходное изображение

 

Як розвинути мотивацію дітей

 

Деякі  батьки говорять про те, що їхня дитина не хоче навчатися та сподіваються, що зі зміною школи зміниться мотивація до навчання.  Як правило, дитина не хоче відвідувати школу де їй нецікаво, де вона  не отримує задоволення від шкільного процесу.
Мотив (лат. motus – рух) – спонукання до діяльності, пов’язане із задоволенням потреб людини.
Інтерес – це наявність пізнавальної потреби, і вона є в будь-якій дитині, головне її активізувати. Природнім мотивом навчальної діяльності є пізнавальний інтерес. Але не все в навчанні може викликати стійкий природний пізнавальний інтерес. Тому краще формувати та розвивати і пізнавальний, і соціальний типи навчальної мотивації. Навчальну мотивацію як пізнавальну, так і соціальну можна та потрібно формувати, використовуючи весь арсенал методів навчання: словесні, наочні, практичні, дидактичні та інші.
Інтерес, як головна складова навчальної пізнавальної мотивації, поділяється на три ознаки:
– позитивні емоції, які викликані діяльністю;
– пізнавальна складова (я дізнався про щось нове);
– результат (я це зробив).
Дуже важливо, щоб процеси мислення, уваги, пам’яті під час виконання завдань  стали ефективнішими. Для цього потрібно, щоб їх супроводжували сильні емоції (радість, гнів, здивування та ін.) Треба уникати непосильних труднощів та дуже повільного темпу викладання матеріалу.
Методи формування пізнавального та соціального навчальних інтересів:
·       Методи формування пізнавального навчального інтересу: дискусія, диспут, метод опори на власний пережитий досвід, рольові ігри, створення проблемних ситуацій та ін.
Як створити заняття емоційно-забарвленим?  Невідомі та  парадоксальні факти, складні та цікаві ситуації з життя відомих людей, незвичайні природні та соціальні явища можуть надихнути на створення особливого спілкування між вчителем, батьками та дитиною.
·       Методи формування соціального навчального інтересу: позитивний приклад (приклад успішного родича, батьків, відомої людини, найкраще того, ким захоплюється дитина); бесіди-переконання ( обов’язково поцікавтесь думкою самої дитини); практичне привчання до виконання вимог, пояснення, заохочення(обов’язковий контроль з боку батьків за виконанням тих чи інших  доручень). 
Навчально-пізнавальні мотиви спочатку формуються, потім починають діяти автоматично як звичка, і нарешті у старшій школі стають усвідомленим вибором головної  діяльності учня. Якісний розвиток інтелектуальних здібностей змалечку надає  дитині  більше шансів проявити  та зберегти пізнавальний інтерес в навчанні. А головною запорукою успішності дитини є батьківська любов та гармонійне, розвиваюче спілкування щодня.
Ось декілька способів спілкування з дитиною для формування її мотивації:
1. “Давай подумаємо, де цьому можна навчитися?”
В Інтернеті подивитися, запитати у когось, в бібліотеку за книжкою сходити.
2. “Хочеш розповім, як я цьому навчилася?”
Дитина часто відчуває себе такою, що нічого не вміє серед всемогутніх дорослих і було б добре їй показати, що не завжди так було і не завжди так буде.
3. “Можливо є спосіб обійтися тим, що вмієш?”
Не виходить намалювати баранчика – малюй баранчика в коробці. Це дасть впевненість у своїх силах і коли-небудь баранчик вигляне з коробки.
4. “Спробуємо це зробити разом?”
Часто за словами про невміння стоїть небажання дитини залишатися наодинці з важкою або нудною справою.
5. “Давай я покажу тобі хитрий спосіб”.
Зрозуміло, що дитині хочеться не вчитися чомусь, а вже вміти це робити. І іноді є спосіб навчитися швидко.

6. “Хочеш навчитися або хочеш, щоб хтось зробив замість тебе?”
Швидше за все дитина вибере другий варіант, але рано чи пізно дійде справа і до першого.
7. “Давай розберемо цю велику справу на маленькі і з’ясуємо, з якими моментами ти зможеш впоратися, а з якими потрібно тобі допомогти.”
8. “Нічого страшного, але у тебе добре виходить … (напишіть разом список успіхів)”. 

Як в період загальної паніки вберегтися від стресу

Занепокоєння процвітає на невпевненості і невизначеності. У міру поширення коронавирусу, не отримуючи вичерпної інформації з джерел, що заслуговують на довіру і не маючи впевненості в адекватних діях держави щодо захисту своїх громадян і подолання кризи в умовах пандемії, люди починають відчувати уразливість і страх.

 

ЗМІ рясніють заголовками про нові спалахи коронавирусу в різних країнах світу, різкому збільшенні кількості хворих, закриття кордонів і припинення транспортного сполучення, підкреслюючи, що COVID-19 є унікальною загрозою. Спорожнілі полиці в магазинах, на яких стояли антисептик, туалетний папір, консерви, крупи і макарони тільки підсилюють занепокоєння.

А стрес, як відомо, послаблює імунітет, і чим більше ми піддаємося стресу, тим більш вразливими стаємо до вірусів.

Експерти з психічного здоров'я запевняють, що напруга, з якою ми оновлюємо новинну стрічку, мимоволі чіпляється за порожні полиці в магазині погляд і рука, що тягнеться забрати з них останню пачку макаронів, це здорова реакція. Тому що події, які відбуваються викликають занепокоєння. Еволюційно, нормально і корисно турбуватися про своє майбутнє в умовах реальної або навіть уявної небезпеки.

Але якщо занепокоєння перетворилося в страх, почуття безпорадності або паніку, варто взяти до уваги і використовувати деякі способи позбавлення від емоційної напруги і нав'язливих тривожних думок:

Визнайте свою тривогу і не намагайтеся її заперечувати

Чим більше ви докладаєте зусиль, щоб про щось не думати, тим більше ви про це думаєте. Спроба заперечувати будь-які тривожні почуття не допоможе впоратися зі стресом. Тривога допомагає нам підготуватися і бути в безпеці. Це нормально, відчувати почуття неспокою;

Не зациклюйтеся на негативній інформації

Тривога може змушувати нас зосереджуватися тільки на гірших сценаріях. Важливо брати до уваги і позитивні факти, наприклад, що згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я поточний коефіцієнт одужання для COVID-19 набагато перевищує його рівень смертності. Не варто зациклюватися на переоцінці загрози і недооцінки стійкості людини. Але не варто забувати і про методи елементарної безпеки;

Обмежте час, що проводиться в соціальних мережах

Існує різниця між отриманням інформації та одержимістю новинами. Використання соціальних мереж в якості джерела інформації про COVID-19 тільки посилить тривогу, крім того, варто пам'ятати про ризик дезінформації, яка має намір або є мимовільною.

Мова йде не про повне відключення джерел інформації, а про дозоване використання, яке дозволить бути в курсі обстановки і останніх рекомендацій, але не впадати в паніку;

Залишайтеся активним

Виконання фізичних вправ, заняття аеробікою, йогою або танцями вимагають концентрації, яка допоможе розуму відволіктися від стресових подій, нав'язливих думок, а також допоможуть в боротьбі з деякими фізіологічними симптомами тривоги: пітливістю, нудотою, напругою тіла. Дієвими є і техніки розслаблення м'язів.

Постарайтеся збалансувати харчування і лягати спати вчасно

Здорове харчування важливо завжди, але особливо зараз, коли перебуваючи в стані неспокою і напруги велика спокуса пуститися у всі тяжкі, включаючи споживання алкоголю. Соціальні мережі рясніють алкогольними жартами, але важливо розуміти, що насправді алкоголь є депресантом. Можна відчути зниження занепокоєння в даний момент, але з часом для отримання того ж ефекту знадобиться все більшу і більшу кількість алкоголю.

Занепокоєння може сприяти порушенню сну, але все ж таки постарайтеся висипатися, мінімум семигодинний нічний сон збільшить вашу здатність справлятися зі стресом протягом дня.

Підтримуйте зв'язок з родиною і друзями

Навіть в період карантину немає необхідності в повній самоізоляції, оскільки це тільки додасть занепокоєння. Варто мінімізувати фізичні контакти, але спілкування з близькими, друзями і знайомими по телефону або за допомогою інтернету допоможе мінімізувати відчуття ізольованості, дасть можливість підтримати або отримати підтримку від близької людини, замість того, щоб обговорювати коронавірус з незнайомцями в Facebook.

І якщо ви помітили, що якийсь чоловік посилює ваше занепокоєння, ви напевне відчуєте себе краще, зробивши перерву в спілкуванні. Якщо це близька і улюблена вами людина, попросіть не посилювати свою і вашу тривожність обговоренням певних тем. У період тотальної паніки варто захищати себе, дистанціюючись від будь-якого, хто збільшує ваш стрес.

Права та обов’язки особистості

Права Обов'язки
Усі діти мають право на любов і турботу Поважати і любити своє оточення. Ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставилися до нас
Усі діти рівні у своїх правах Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитися так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини
Особлива турбота — дітям-інвалідам Бути толерантним до таких людей. Поважати і допомагати їм
Усі діти мають право на повноцінне харчування Дотримуватись режиму харчування. Вживати продукти до кінця терміну придатності. Поважати працю кухарів
Усі діти мають право на відпочинок і дозвілля Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно було корисним і не заважало іншим
Усі діти мають право на освіту Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватися самотужки; старанно виконувати домашні завдання
Особлива турбота — дітям, які перебувають у конфлікті із законом Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатися не створювати ситуацій, що призводять до порушення закону
Діти мають право вільно висловлювати свої погляди Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати власні думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні
Усі діти мають право на медичну допомогу Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати приписи лікарів
Усі діти мають право на вільне спілкування Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету
Особлива турбота — дітям без сімей 3 повагою ставитися до людей, які дбають про нас
Жодну дитину не можна примусово залучати до праці Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Обслуговувати себе самотужки
Усі діти мають право на інформацію Самостійно знаходити інформацію в різноманітних джерелах
Жодну дитину не можна ображати або принижувати Не ображати і не принижувати інших
Усі діти мають право на життя Дотримуватись норм і правил поведінки, прийнятих у суспільстві. Не створювати ситуацій, що можуть спричинити нещасні випадки

КОНСУЛЬТАЦІЯ ПСИХОЛОГА  

КОНФІДЕНЦІЙНО ,[email protected]  тел. 099 -494-19-88

Як не підхопити коронавірус: інструкція

 

  • Виходячи з дому, надягайте рукавички. Не знімайте їх в громадському транспорті.
  • Якщо рукавичку довелося зняти (наприклад, для рукостискання), не чіпайте руками обличчя й очі, навіть якщо вони сильно сверблять. Перш, ніж знову надягати рукавички, вимийте руки з милом.
  • Періть рукавички кожен день в гарячій воді й добре сушіть. Не носіть вологі рукавички – до них легше липнуть мікроби.
  • Домовтеся не обмінюватися рукостисканнями й не обійматися зі знайомими на роботі, в гостях або в громадських місцях в сезон застудних захворювань.
  • Намагайтеся не наближатися до людей на відстань ближче, ніж пів метра. Якщо хтось поруч чхає або кашляє – попросіть його надіти маску. У разі відмови відійдіть ще на пів метра або зовсім залиште приміщення.
  • Одягати маску.
  • Не торкайтеся до дверних ручок долонями: відкривайте двері в рукавичках, через паперову хустинку або ліктем. Якщо все-таки доторкнулися – помийте руки або протріть їх антисептиком.
  • Те ж саме стосується сходових поручнів, робочих столів, чужих телефонів, іграшок, ноутбуків, кухонного приладдя загального користування – всього, до чого торкаються інші люди. Після таких контактів не чіпайте обличчя руками й постарайтеся якомога швидше помити

 

 

Як не піддаватися паніці, пов'язаній з коронавірусом, і як побороти психосоматику, яка може проявлятися симптомами захворювання, але при цьому їм не бути.

 

   Емоції, навіювання, страх, стрес — всі ці речі впливають не тільки на психіку, але й на тіло людини. Може виникнути психосоматика — стан, коли з-за психологічних причин проявляються симптоми захворювання, якого немає.

В момент, коли світові ЗМІ кожен день говорять про збільшення кількості заражених, важливо не піддаватися паніці, адже з-за стресу людина стає більш вразливим. Потрібно пам'ятати, що ослаблення імунітету просто так не буває. Завжди якусь роль відіграє стрес. Переживання і психосоматика — це все відноситься до стресу. 

Вишукування у себе симптомів коронавіруса може стати причиною ряду інших захворювань.

№1

В першу чергу психосоматичні захворювання виникають із-за неправильного емоційного управління. Ще з часів Платона було відомо, що тіло і душа єдине ціле. Ваше завдання навчитися усвідомлювати і контролювати свої емоції. Для початку спробуйте проговорювати свої почуття вголос, обговорюючи з близькими людьми свій психоемоційний стан, так ви вчитеся промовляти відбувається не тільки всередині себе.

№2 Пам'ятайте про те, що наша психіка сприймає негативну інформацію швидше позитивною, реагуючи на неї як на небезпеку. Одна з її захисних реакцій: бажання контролювати ситуацію у світі. Повірте, цей процес є помилковим і тільки підсилює стресову реакцію, яка не отримує виходу. Погіршення самопочуття прямий сигнал закрити ноутбук або загасити екран телефону.

№3

Якщо симптоми стають регулярними, заведіть щоденник, у який записуйте всі, що може мати відношення до симптомів: день, час, обставини, для того, щоб вловити можливий зв'язок симптомів з подіями у вашому житті.

№4

Виконуйте прості фізичні вправи: м'язове напруження стимулює вироблення власних гормонів задоволення головним мозком. Легка зарядка вранці, прогулянка на свіжому повітрі допомагає відволіктися і зміцнити ваш імунітет.

№5

Уникайте авітамінозу, їжте більше овочів і фруктів, вітаміни у вигляді харчових добавок, а також шматочок чорного шоколаду (учені вже давно з'ясували, що поїдання солодощів підвищує настрій). Також показані продукти, які містять попередники серотоніну: молоко, бобові, банани, горіхи, скибочка сиру.

№6

Знайдіть час для щоденних задоволень: згадайте про чаювання з батьками і дітьми, приготуйте домашній хліб, тісто якого вимагає п'ятигодинного уваги, замість фаст-фуду на бігу, зваріть запашну каву в турці, який ви давно не пили, запізнюючись на роботу, зробіть собі ароматерапію з допомогою свічок, прийміть ванну з піною і т. д.

№7

Оточіть себе творчістю: дайте вихід негативним емоціям у вигляді творчої діяльності. Це може бути намальована вами картина, вишитий пейзаж, браслет з бісеру, написання книги.

№8

Займайтеся саморозвитком — це завжди крок у світле та здорове майбутнє. Читайте медитуйте, подивіться пізнавальні фільми або серіали, почніть вчити англійську або будь-який інший мову, танцюйте, співайте, займіться чимось для душі.

Якщо ви відчуваєте, що ваше емоційні стан не контролюється вашим свідомістю, не варто зволікати із зверненням до фахівця. Потрібно вчасно зрозуміти, що у вашому організмі відбувається дійсно руйнівний процес, який вимагає негайного лікування, яке не схоже на класичну лікарську терапію. У такому випадку до кожного звернувся пацієнта повинен застосовуватися індивідуальний підхід. В першу чергу, досвідчений психотерапевт з'ясовує природу хвороби, пояснює вам шляхи лікування і, як результат, допомагає подолати цей стан.

 

Коронавірус у світі:  як говорити з дітьми про поширене захворювання

 

   Новий коронавірус Covid-19 лякає людей по всьому світу. Найбільше занепокоєння мають батьки, які хочуть уберегти свою дитину від цього небезпечного захворювання. Зокрема, вони задаються питаннями, чи варто говорити про коронавірус з малюками, адже це може викликати в них тривогу.

У дітей можуть виникнути певні запитання, коли вони випадково почують слово "коронавірус", підслухавши розмову дорослих, чи зустрінуть людей з хірургічної маскою на обличчі. Адже новий вірус Covid-19 вже поширився у Європі, зокрема перший випадок зафіксували і в Україні, і він викликає тривогу у всіх батьків.

Чи варто обговорювати з малюками цю тему без стресу і тривоги? "Так. Адже питання драматизації "світової проблеми" далеке від реальності дитини, тому це, ймовірно, не вплине на неї", – стверджує дитячий психолог.

"Ми повинні відрізняти реакцію маленької дитини до 7 років і старшої малечі – між 9 і 15 роками. По-перше, дитина "егоцентрична" – тобто єдине, що важливо для нього – це він сам і його безпека та оточення, зокрема батьки", – каже Флоренс Мілло.

За її словами, справжній страх дитини полягає в тому, що його тато чи мати помруть. Адже всю інформацію, пов’язану з коронавірусом, дитина отримає "здалеку" – їй не природно ставити під загрозу себе. Натомість старші діти, які мають доступ до соціальних мереж, ймовірно, ставитимуть вам якісь питання. Мета батьків полягає в тому, щоб допомогти їм розібратися в інформації, з якою вони стикаються.

Чи викликає інформація про коронавірус тривогу в дітей

Зазвичай, саме дорослих лякає інформація про коронавірус, тому що вони чутливі до ЗМІ. Натомість дитину не турбуватиме захворювання до того моменту, поки його батьки будуть здорові.

"Ви повинні розуміти, що маленькі діти не зацікавлені у розмовах дорослих. Наші власні занепокоєння, пов’язані з коронавірусом, також не передаватимуться їм. Лише передчуваючи та надаючи забагато інформації малюкам, ми створимо та активізуємо в них страх, якого раніше не було", – каже психоаналітикиня.

Що відповідати на питання маленьких дітей

Батьки мають відповідати на питання дітей дуже просту та зрозумілу інформацію: пояснити малюку, що на цей час є такий вірус, який, наприклад, викликає кашель, і щоб захиститися від нього, потрібно правильно та часто мити руки.

"Ми також можемо сказати малечі, що віруси є скрізь навколо нас, але не всі їх отримують. Тому деякі люди і носять маски, щоб уникнути зараження.
Якщо дитина старшого віку ставить питання батькам, то вони повинні запропонувати розібратися разом, щоб знати, що є правдивим чи неправдивим у ЗМІ. Ви можете показати їй кілька статей, запитати, чи вважає він це відео/інформацію правдивим. Навчіть дитину основній інформації про коронавірус. Будьте здорові !

 

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ

 

 

  Для підтримання  позитивного емоційного стану та змістовного наповнення дозвілля дітей шкільного віку потрібно:
дотримуватися встановленого режиму дня учня,
контролювати час відведений для шкільних занять   (дітям 6- 7-8-9-х класів – не менше 3 год.,а 10-11-х класів – не менше 4 год.) 1,5 - 2 години дитина повинна гуляти на свіжому повітрі, доручити дитині вологе прибирання та провітрювання своєї кімнати кожного дня, контролювати час перебування дитини біля комп’ютера та телевізора.цікавитися кожного дня з ким і як дитина проводить своє дозвілля.

 

 

5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми під час карантину :

 

 

• Настільні ігри  неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

 

• Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

• Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи – їм цікаво, а для вас неабияка допомога. Можна разом помити посуд, приготувати смачну страву або полити вазони. А ще можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.

• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

• Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися. 

«Кожним мамі та татові корисно задавати собі одне запитання: «Коли моя дитина підросте і буде згадувати своє дитинство, що вона буде пам’ятати?» Відповідаючи на це запитання кожен повинен зрозуміти, чи правильно дитина проводить своє дозвілля. Зрозуміло, що батьки, які прийшли з роботи, не завжди можуть активно проводити з дитиною час. І телефон для батьків інколи є рятівним. Але пам’ятайте, що діти дуже швидко виростають. Тому шукайте скрізь балансу – аби був час і для себе, і для дитини »

У якому віці можна лишати дитину вдома наодинці

У зв’язку з оголошенням у школах карантину діти залишаються вдома. Батькам, які мають молодших школярів і працюють, іноді доводиться ламати голову - як бути: залишатися з дитиною вдома чи спробувати залишати її вже наодинці. Добре, якщо поруч бабусі, дідусі, сусіди, знайомі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема? «Юридично залишати насамоті дитину до 11 років заборонено. З психологічної точки зору теж. Однак, є діти, яких і в 15 років залишити наодинці небезпечно. Як дізнатися, чи готова ваша дитина бути деякий час одна? Для цього запитайте, скажімо, дитину чи погана звичка гризти нігті. Здебільшого діти відповідають, що це погано. На перший погляд, батьки вважають, що дитина молодець і що вона все правильно каже. Після цього поставне друге питання: «Чому ти вважаєш, що це погано?». Якщо у дитини є сформоване відчуття "я" і "що важливо для мене", то вона відповідатиме: «У мене нігті будуть не красиві…», «Це погано для мого здоров’я». Якщо ж у дитини цього поняття ще немає, відповідь буде: «Бо мама буде сваритися і дітки будуть сміятися». Відчуваєте різницю? Ось це запитання можна використовувати перевіряючи, чи готова ваша дитина бути вдома одна. Якщо дитина не лише розуміє, що є погане і хороше, а коли усвідомлює, чому це для неї погано або добре. В жодному разі не залишайте дітей, коли помічаєте, що у них поганий настрій або спостерігається депресивний стан. Якщо безвихідь і залишити дитину наодинці все ж таки доведеться, дайте її таке завдання, яке дитина може виконати. Наприклад, скласти пазли або розмалювати малюнок. Повернувшись додому, не забудьте похвалити своє чадо та сказати, що ви ним пишаєтеся ».

 

 

Як допомогти дитині з дистанційним навчанням?

 

 

Ви обрали альтернативне навчання в онлайн-школі. Можливо, це не зовсім звична форма оволодіння знаннями для вас і вашої дитини, яка звикла сидіти за партою і безпосередньо спілкуватися з педагогом. В онлайн-школі свої правила і свої особливості, познайомитися з якими просто необхідно, щоб навчання було ефективним. Олайн-навчання розраховано на дітей, здатних працювати самостійно без постійного стимулювання та підштовхування. Але воно здатне привчити слабо вмотивовану дитину до самостійності та відповідальності. І може стати потужним поштовхом для саморозвитку та самореалізації. Але це відбувається у тому випадку, якщо ваша дитина зможе безконфліктно опанувати цю передову технологію самоосвіти.


Як цього досягти?
Спробуйте переконати дитину в тому, що система примусу відходить у минуле. Кожна людина в сучасному світі розуміє ту міру відповідальності за своє життя, яку вона несе. Ніхто не допоможе тобі стати освіченою і успішною людиною, якщо ти сам не схочеш і не навчишся цього. Дистанційна освіта дає унікальний шанс довести самому собі, чого ти вартий. Але батьки повинні усвідомлювати, що такий рівень відповідальності за своє життя дитина отримує з часом. І головна мета батьків - допомогти своєму школяреві це зрозуміти і створити максимально комфортні умови для того, щоб він зміг оволодіти навичками онлайн-навчання.

 Кілька корисливих порад:
• Підготуйтеся до онлайн-навчання технічно. Комп'ютер, доступ до мережі, сканер, принтер, мікрофон - мінімальні вимоги до початку занять. Вам знадобляться також папір формату А4 і кулькова ручка для виконання письмових робіт.
• Для початку ознайомтеся з особливостями сайту. Вивчіть характер комунікацій з вчителями, адміністрацією, класним керівником, технічною підтримкою.
• Вивчіть хід проходження уроків, тем, ознайомтеся з книгою оцінок, графіком виконання завдань (розкладом).
• Вивчіть вступну главу курсу кожного окремого вчителя, де вказані особливості оволодіння тим чи іншим предметом.
• Складіть графік навчання на тиждень.

Звичайно, ваша дитина може займатися за власним графіком. Але це іноді призводить до інформаційного перевантаження. Щоб уникнути аврального і неякісного вивчення предметів, складіть зручний для вашого учня графік роботи, який має відповідати навчальному навантаженню звичайного школяра. Зробіть це разом з дитиною!

А тепер найважливіше.
Як мотивувати учня на вивчення предмета і проходження курсу?

 

 

• Зробить навчання комфортним.